Меню сайту
Форма входу
Головна » 2018 » Травень » 22 » Українська хвороба «російського світу»
18:19
Українська хвороба «російського світу»

Українська хвороба «російського світу»

На п’ятому році російської війни один із ієрархів УПЦ МП (прихильник автокефалії Олександр (Драбинко)), не посоромився допустити позитивну оцінку доктрині, яка є ідеологічною основою збройної боротьби проти України [https://www.obozrevatel.com]. Причому, – боротьби на знищення.

Напевно не легко десь знайти такого раввина, який би у ЗМІ розповідав про позитивні сторони расової теорії Розенберга (хоча нацист у своїх «роботах» багато розводився про честь, безсмертну душу, любов і т.п.). Не дуже багато таких, егеж?..

А от в українському православ’ї все зовсім інакше. Вражає, що багато українців-християн (причому аж ніяк не симпатиків московщини), шукають спосіб якось виправдати доктрину «російського світу».

Згадаємо, що все це вже було! Чи ж не так і останні «віруючі» комуністи 1980-х курйозно дошукувались якогось фантастичного «соціалізму з людським обличчям». Які це були безнадійні пошуки! Але комуністам тоді було значно легше – у них було канонічне вчення «марксизму-лененізму» і був поганий Сталін, який це учення «спотворив». Сучасним українським шанувальникам «російського світу» іще гірше. Ні, у них теж є поганець (Путін чи Гундяєв), який викривив єдиноправильне вчення. Але вони взагалі не мають канонічної версії «доктрини», яку беруться захищати. Поглянемо, що вони думають про «російський світ».

На думку згаданого митрополита Олександра (Драбинка), це «ідея православ'я на слов'янських землях, які належать до Київської Русі, але без політичної підоснови, без верховенства "старшого брата"» [https://www.obozrevatel.com]. (Як давно це було – «за радянську владу без комуністів»).

По перше, цікаво, як можна уникнути «політичної підоснови», штучно з’єднуючи кавалок землі, контрольований військами загиблої 8 століть тому держави рюриковичів, із християнством, яке не може мати жодних кордонів? Державу кагана Ярослава з «царством, яке не від світу цього»? Химерна «ідея» «православ’я винятково лише у оцих-оце (історично випадкових) кордонах», не може мати іншого смислу, крім політичного.

По друге, «землі русі» погано корелюють із терміном «російський світ». Світ – це таки багато. Рюриковичі збирали данину з території, розміри якої явно не претендували на глобальний характер. Тому термін «російський світ» ніяк не в’яжеться до епохи князів Оскольда – Святослава – Володимира. Доктрина має часове відношення хіба до 20-21 ст., – доби поширення російської (трохи православної) еміграції. Але тоді треба залишити у спокої «Київську Русь».

Зовсім інше уявлення про «російський світ» висловлює відомий місіонер РПЦ і антигундяєвець Андрєй Кураєв. На його думку, ця «споконвічно прекрасна концепція» передбачає ознайомлення різних країн світу «з найкращими зразками російської національної культури». [https://diak-kuraev.livejournal]

Щодо кураєвської версії – важко збагнути, чому скромну культурницьку діяльність варто помпезно величати «концепцією російського світу»? Дивно також, що він сполучає воєдино цю «споконвічно прекрасну концепцію» і своє власне сьогоднішнє, суб’єктивне уявлення про неї. Адже Кураєв ніби не споконвічний?

Яким це вчення було відпочатку? Щоб дізнатися, що таке марксизм, варто почитати Маркса. Так само, щоб утямити, що воно – «російський світ», треба звернутися до поглядів його засновника – імперського генерала Міхаїла Чєрняєва. А світогляд «покорителя Ташкенту» не відзначався особливою християнсько-культурницькою кучерявістю, – він був прихильником панславізму, тобто виступав за єдність слов’янських народів під владою російського царя.

Отже споконвічний, справжній і не спотворений «російський світ» – це етнорелігійне обґрунтування московського імперізму, шовінізму і війни.

Люди (у більшості своїй – українці), яким із якихось причин не подобається справжнє личко «російського світу», часто вигадують свій, персональний, чудовий «російський світ», у якому кучері Пушкіна благоліпно вплітаються у промені російського (братньослов’янського) доброчесного християн-патріотизму.

А оскільки рівень фантазії у всіх не однаковий, то і «російський світ» у кожного свій. Кожен його шанувальник говорить про своє, але обов’язково всупереч реальності.

Об’єктивно «російський світ», це православна девіація і погибельна єресь. Серед її ознак: святорусіє, як плутана єдність небесно-земного (!) царства Божого; єдинокупеліє – лжеучення про хрещення народів (!), яке встановлює єдність вищого порядку, ніж єдність у Христі; хітонороздиральництво – екклезіологічна єресь, згідно з якою автокефалія нібито веде до розриву церковної спільноти.

Чому прихильники «позитивної сторони» «російського світу» не помічають протиприродності і небезпечності своїх фантазій? Іще раз звернемось до слів митрополита УПЦ МП Олександра (Драбинка): «Це поняття («російського світу») потрібно сприймати двояко».

Кому і для чого потрібно шукати якесь виправдання московському пропагандиському штампу і пов’язаній з ним безсоромній антихристиянській спекуляції? Репліка не дає нам відповіді, але натомість вона дає нам розуміння, чому люди це роблять – це сфера психології. Подвійне, позитивно-негативне ставлення до доктрини, – прояв неподоланого оруелівського «doublethink».

Так, доля посттоталітарного (і постгеноцидного) суспільства не може бути легкою. Сімдесят років насильства над свідомістю, сумлінням і здоровим глуздом не можуть обійтись без болісних деформацій. Але одужання можливе. І воно не у химерних пошуках десь там, у платонівському світі ідей, такого варіанту вчення Партії, яке ще можна якось стерпіти; а у виконанні заповіді Сина Людського: «Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого» (Мт.5:37).

Іван Горобець

 

Здобуття автокефалії

Тривають слухання на роль антихриста

Феномен україноненависництва у "канонічному православ'ї"

Слово проти єдності або Як досягнути неможливого

Онуфріїв мир

Монументальна пропаганда "російського світу"

Витоки релігії "російського світу" у архітектурі ХІХ століття: церква Петра і Павла

Орловоздвиженський монастир. Жахи сакральної Полтави

Про феномен орлопоклонництва в Полтаві

Патріарх Кирило: туга за свободою

Конфронтаційний потенціал УПЦ

Про геніальність жидомасонів і походження України

Тест на християнство. Віроповідний колапс РПЦ

Здоровий глузд. Вірним української Церкви про проблеми вибору

Філаретів лист, як знак хибності шляху УПЦ КП

Канонічна наживка: до уваги ейфорійників

Плакатна ікона, як люстро інволюції православ’я

Трагікомедія синтетичного православ’я: мощі ленінізму

Окаянний християнин

Автокефалія і "фашізм". Місіонерський подвиг Андрєя Кураєва

Українська хвороба "російського світу"

Переглядів: 59 | Додав: xCosmick | Теги: єресь, російський світ, оруелл, doublethink | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
2  
- Як ви вважаєте, чому Путін, який вийшов їз структури КДБ, за період свого президентства раптом став таким "набожним"?
- У кожної людини бувають різні періоди в житті. Ми не можемо говорити, що людина, яка вийшла зі структури КДБ, не може бути віруючою. Можливо, навпаки, йому відкрилося щось більше, ніж усім іншим.

Ну от - прихильник автокефалії Олександр (Драбинко), щоб умилостивити москвофільське керівництво УПЦ МП, договорився вже до того, що Путін є якимось прозорливцем чи пророком Господнім

Але весь проявлений політес не допоміг митрополиту - 25.05.2018
 синод МП виступив з погрозами на його адресу і забороною "публічних виступів та висловлювань"

0
1  
Виправдання "російського світу"?
Це дивовижне, велике і незбагненне бажання людей - длубатись у лайні, сподіваючись таки відшукати у ньому «раціональне зерно»  happy

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
 
  
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2018 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz